Розвиток мислення

Світ енциклопедій

Універсальна підбірка науково-популярних онлайн-енциклопедій для учнів та студентів

Психічні процеси і стани

Розвиток мислення

Розвиток мислення

Дитина народжується, не володіючи мисленням. Щоб мислити, необхідно володіти деяким почуттєвим і практичним досвідом, закріпленим пам'яттю. До кінця першого року життя в дитини можна спостерігати прояви елементарного мислення.

Основною умовою розвитку мислення дітей є цілеспрямоване виховання і навчання їх. У процесі виховання дитина опановує предметними діями і мовою, навчається самостійно вирішувати спочатку прості, потім і складні завдання, а також розуміти вимоги, що висуваються дорослими, і діяти у відповідності з ними.

Розвиток мислення виражається в поступовому розширенні змісту думки, у послідовному виникненні форм і способів розумової діяльності й зміні їх у міру загального формування особистості. Одночасно в дитини підсилюються і спонукання до розумової діяльності - пізнавальні інтереси.

Мислення розвивається протягом усього життя людини в процесі його діяльності. На кожному віковому етапі мислення має свої особливості.

Мислення дитини раннього віку виступає у формі дій, спрямованих на вирішення конкретних завдань: дістати який-небудь предмет, що знаходиться в полі зору, надягти кільця на стрижень іграшкової піраміди, закрити або відкрити коробочку, знайти заховану річ, залізти на стілець, принести іграшку і т. п. Виконуючи ці дії, дитина думає. Вона мислить діючи, її мислення наочно-дійове.

Оволодіння мовою оточуючих людей викликає зрушення в розвитку наочно-дійового мислення дитини. Завдяки мові діти починають мислити узагальнено.

Подальший розвиток мислення виражається у зміні співвідношення між дією, образом і словом. У вирішенні завдань все більшу роль відіграє слово.

Існує певна послідовність у розвитку видів мислення в дошкільному віці. Попереду йде розвиток наочно-дійового мислення, услід за ним формується наочно-образне і, нарешті, словесне мислення.

Мислення учнів середнього шкільного віку (11-15 років) оперує знаннями, засвоєними головним чином словесно. При вивченні різноманітних навчальних предметів - математики, фізики, хімії, історії, граматики та ін. - учні мають справу не тільки з фактами, але й із закономірними відношеннями, загальними зв'язками між ними.

У старшому шкільному віці мислення стає абстрактним. Разом з тим спостерігається і розвиток конкретно-образного мислення, особливо під впливом вивчення художньої літератури.

Навчаючись основам наук, школярі засвоюють системи наукових понять, кожне з яких відбиває одну зі сторін дійсності. Формування понять - процес тривалий, залежить від рівня узагальненості та їх абстрактності, від віку школярів, їхньої розумової спрямованості й від методів навчання.

У засвоєнні понять існує кілька рівнів: із розвитком учні все ближче підходять до сутності предмета, явища, позначеного поняттям, легше узагальнюють і пов'язують один з одним окремі поняття.

Для першого рівня характерним є елементарне узагальнення конкретних випадків, узятих з особистого досвіду школярів або з літератури. На другому рівні засвоєння виділяються окремі ознаки поняття. Межі поняття учні то звужують, то надто розширюють. На третьому рівні учні намагаються дати розгорнуте визначення поняття з вказівкою основних ознак і наводять правильні приклади з життя. На четвертому рівні відбувається повне оволодіння поняттям, зазначення його місця серед інших моральних понять, успішне застосування поняття в житті. Одночасно з розвитком понять формуються судження й умовиводи.

Для учнів 1-2 класів характерні судження категоричні, стверджувальної форми. Діти судять про який-небудь предмет однобічно і не доводять своїх суджень. У зв'язку зі збільшенням обсягу знань і зростанням словника в школярів 3-4 класів з'являються проблематичні судження і умовні. Учні 4 класу може міркувати, спираючись не тільки на прямі, але і на побічні докази, особливо на конкретному матеріалі, узятому з особистих спостережень. У середньому віці школярі вживають також розділові судження і свої висловлення частіше обґрунтовують, доводять. Учні старших класів практично володіють усіма формами вираження думки. Судження з припущенням вирази, припущення, сумніву і т. д. стають нормою в їхніх міркуваннях. З однаковою легкістю старші школярі користуються індуктивними й дедуктивними умовиводами й умовиводом за аналогією. Самостійно можуть порушувати питання і доводити правильність відповіді на нього.

Розвиток понять, суджень і умовиводів відбувається в поєднанні з оволодінням, узагальненням та ін Успішне оволодіння розумовими операціями залежить не тільки від засвоєння знань, але і від спеціальної роботи вчителя в цьому напрямку.

Схожі матеріали

  • Інтелектуальний розвиток

    Розвиток інтелекту залежить від тих же факторів, що і розвиток інших функцій організму, тобто від генетичних та інших вроджених факторів, з одного боку, і від оточуючого середовища - з іншого.Ген...

  • Логіка та емоції в процесі мислення

    Мислення на відміну від інших процесів відбувається у відповідності з певною логікою. У структурі мислення можна виділити наступні логічні операції: порівняння, аналіз, синтез. абстрагування та уз...

  • Наочно-образне і действеное мислення

    -> -> Мислення, будучи найтіснішим чином пов'язаним з усіма іншими пізнавальними процесами, такими як сприйняття, пам'ять, увагу, уяву, являє собою вищий психічний процес узагальненого та опосеред...

  • Класифікація явищ мислення

    В різноманітних явищах мислення розрізняються:розумова діяльність - система розумових дій, операцій, спрямованих на вирішення певного завдання;розумові операції: порівняння, узагальнення, абстра...

  • Мислення, його форми та види

    Інформація, отримана людиною з навколишнього світу, що дозволяє людині представляти не тільки зовнішню, але і внутрішню сторону предмета, представляти предмети у відсутність їх самих, передбачати...

Поділитись з друзями

Delicious Digg Facebook Google Bookmarks Technorati Twitter LinkedIn ВКонтакте LiveJournal Мой мир Я.ру Одноклассники Liveinternet БобрДобр

Коментарі:

Рекомендуємо переглянути